История развития Новоайдарской ЦРБ
БАБЕНКО ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
Новоайдарської центральної районної лікарні,
смт. Новоайдар Луганської області
Лікар вищої кваліфікаційної категорії з організації охорони здоров'я
Народився в 1953 р., закінчив Луганський медичний інститут, спеціальність "Лікарська справа". Трудову діяльність розпочав у 1978 р. лікарем-психіатром Перевальської психоневрологічної лікарні. 1981-1990 рр. - працював завідуючим відділенням психоневрологічної лікарні: його діяльність була спрямована на зміцнення матеріально-технічної бази (будівництво трудових майстерень), розробку і впровадження нових методик у лікуванні хворих.
Протягом дев'яти років був беззмінним головою райкому профспілки медичних працівників, депутатом обласної ради першого скликання.
Враховуючи успіхи в роботі, працелюбність, цілеспрямованість, був призначений у 1990 р. на посаду головного лікаря Новоайдарської районної лікарні, яку очолює донині.
Працюючи на посаді головного лікаря районної лікарні, приділяє увагу зміцненню матеріально-технічної бази, оснащенню її сучасним медичним обладнанням, впровадженню передових технологій у лікуванні і обстеженні хворих. Переймається умовами лікування хворих у структурних відділеннях ЦРЛ, праці і відпочинку медичного персоналу. Так, за період з 1990 р. всі структурні підрозділи ЦРЛ переведені на автономне опалення, проведена реконструкція мереж водозабезпечення, працює автономна дизельна підстанція. Проведені євроремонти хірургічного та інфекційного, дитячого відділень, капітальний ремонт з реконструкцією пологового відділення, пральної, харчоблоку, поліклініки, терапевтичного відділення ЦРЛ.
Після реконструкції приміщення поліклініки відкрито кабінет УЗІ-діагностики, функціональний кабінет з новою апаратурою, що дозволяє проведення ЕХО, ЕЕГ, РЕГ, кабінети мануальної терапії, МР терапії, апітерапії, фітобар. У 1992 р. відкрито стоматологічну поліклініку, в якій застосовується лікування і зубопротезування, полімери.
Враховуючи специфіку надання медичної допомоги в сільському районі, одним з перших в області О.В. Бабенко сприяв розвиткові мережі амбулаторної сімейної медицини. Зараз у районі працюють 10 амбулаторій сімейного лікаря, 2 ФАПи, 10 ФП. Дев'ять лікарів мають сертифікати лікарів сімейної практики. Всього населення району становить 28763 мешканця, з них сільського - 16174, або 60,2 відсотка, в тому числі діти до 17 років - 2233 чол.
З впровадженням сімейної медицини поліпшилась доступність кваліфікованої медичної допомоги для сільського населення, в тому числі з вузьких спеціальностей, знизилась кількість виїздів лікарів швидкої допомоги до
мешканців сіл. Лікарі сімейних амбулаторій широко застосовують стаціонарозамінні форми лікування хворих, стаціонари на дому і стаціонари з денним перебуванням. Функціонує 51 ліжко денного стаціонару на базі АСЛ.
У ЦРЛ під керівництвом головного лікаря працює 51 лікар і 153 середніх медичних працівників. У структурі ЦРЛ - режимні стаціонари на 170 ліжок, поліклініка на 200 відвідувань за зміну, денний стаціонар при поліклініці на 20 ліжок, ВШМД. Оновлено санітарний транспорт. Велику увагу О.В. Бабенко приділяє підвищенню кваліфікації медпрацівників. У системі рейтингової оцінки Новоайдарська ЦРЛ посідає протягом останніх років 3-5 місця серед сільськогосподарських районів.
З історії Новоайдарської ЦРЛ. Витоки охорони здоров'я беруть початок, коли уряд Росії прийняв рішення збудувати в кожному земстві школи і лікарні для простого люду: у 1903 р. в Новоайдарі з'явились 4 ошатні, світлі корпуси повітової лікарні. Корпуси зводились з червоної цегли, що виготовлялась тут же, з місцевої глини. Вікна були великими, підлога дубова і запазована, каналізація з ча¬вунних труб, залитих на стиках свинцем. Від цієї дати районна лікарня веде свій часопис.
У Новоайдарській амбулаторії (5 ліжок стаціонару) вівся амбулаторний прийом хворих, першим медпрацівником був фельдшер Карлов В.К. У 1905 р. стаціонар був на 10 ліжок, тому в 1906 р. штат медпрацівників збільшився, приїхав фельдшер Кобиляцький В.М. У Новоайдарській лікарні першим лікарем був Пілющенко Михайло Євсейо-вич (1917 р.).
До 1925 р. Новоайдарська лікарня розширена на 25 ліжок, що є заслугою її головного лікаря Гусєва І.В. У 1930 році ліжковий фонд в Новоайдарі - 50 ліжок, лікувались переважно хворі всіх профілів, працювали чотири лікаря і 12 спеціалістів з середньою медичною освітою. З 1938 р. в лікарні ведуть спеціалізований прийом жінок: перший лікар-гінеколог Мірошник З.П., акушерки Цибуліна Н.Т., Копанєва М.А., Кішкінова В.І.
Спеціалізоване інфекційне відділення лікарні відкрите в 1937 р. на 10 ліжок, працював лікар-інфекціоніст Горобець А.Є. Новоайдарська лікарня, як і більшість земських лікарень, з честю виправдала своє призначення в боротьбі з епідеміями, в поданні допомоги хворим і пораненим у роки громадянської війни і в лихоліття суворих випробувань Великої Вітчизняної війни.
Великий внесок у розвиток медицини Новоайдарщини зробили головні лікарі Барський Б.С. (1935-1937 рр.), Савва В.І. (1937-1939 рр.), Рум'янцев (1940-1943 рр.).
У 1943 р. на базі Новоайдарської лікарні після визволення селища від німецьких загарбників був розміщений шпиталь Південно-Західного фронту 3-ї Гвардійської Армії. У 1943 р. організований районний відділ охорони здоров'я, завідуючим якого був призначений Мороз Т.П. З 14 травня 1946 р. районний відділ охорони здоров'я очолила Авербух Р.Г.
У перший повоєнний рік головним лікарем лікарні став Мірошник Я.П., а в 1946 р. - Молоденков А.М. У 1947-1948 рр. головним лікарем працювала Горобець А.Є. З 1948 р. -Савченко, 1948-1949 рр. - Зеленський Є.А.
У 1949 р. на посаду головного лікаря лікарні призначається Азбукін О.А., який з 1957 р., після скасування районного відділу охорони здоров'я став першим головним лікарем району. Азбукін О.А. пройшов усю війну військово-польовим хірургом. З його приходом в лікарні удосконалюється невідкладна медична допомога, зростає як кількість, так і обсяг хірургічних операцій, для чого розширено і оснащено операційну. У цей період розширяється ліжковий фонд лікарні, в 1958 р. уже було 100 ліжок. Відкрито стаціонар на 25 ліжок при Новоохтирській амбулаторії.
Саме в цей період розширяється мережа медичних установ району, відкриваються ФАП, ФП, амбулаторії. При всіх амбулаторіях і ФАП відкриваються колгоспні пологові будинки. Вперше впроваджена диспансеризація працівників сільського господарства.
Лікарня добудовувалась, розширялась, поповнювалась молодими спеціалістами.
З 1948 р. в районі працював перший лікар-педіатр Цимиданова А.Х. На базі терапевтичного відділення були виділені 10 дитячих ліжок, де працювали дитячі лікарі Русінова М.Л., Тарган Г.Л., у 1956 р. відкрито дитяче відділення.
У 1952 р. споруджено приміщення терапевтичного відділення на 45 ліжок, завідуюча - Фрідман С.Д., а з 1962 р. - Бєлінська М.І. У 1958 р. відкрито туберкульозне відділення. Розширяється обсяг діагностичних досліджень, зростає кількість лікарських спеціальностей.
З 1961 р. в лікарні функціонує рентгенслужба, тоді раз на тиждень з м. Луганська приїжджали лікар-рентгенолог і лаборант. З 1963 р. постійно працює лікар-рентгенолог Авербух Р.Г., що дозволило проводити багато досліджень у лікарні.
Під керівництвом Азбукіна О.А. в 1959 р. організована бактеріологічна лабораторія.
З метою своєчасного і регулярного підвищення кваліфікації лікарів і середніх медпрацівників у районній лікарні відкрито медичну бібліотеку, яка була визнана, завдяки старанням Зубатенко К.М., однією з кращих в області. Щомісяця поповнювалась бібліотека медичною літературою з фондів обласного відділу охорони здоров'я і періодичною пресою.
З 1963 р. діяв новий корпус пологового відділення на 20 ліжок. У 1964 р. організовано службу швидкої медичної допомоги, її очолює старший фельдшер Калашников М.І., фельдшери Савва М.П., Чаркашин Г.П., Копанєва В.Г. Транспортне забезпечення - автомобіль УАЗ першого випуску.
У 1964 р. Азбукін О.А. пішов на пенсію, лікарню очолив Кисельов В.М., який працював до 1971 р.
До 1970 р. медична мережа району складалась з районної лікарні з поліклінікою на 310 відвідувань за зміну і стаціонару на 130 ліжок, 4 сільських дільничних лікарень з 90 ліжками, 2 лікарських амбулаторій, 22 ФАП, ФП, 7 колгоспних пологових будинків, у яких працювали 28 лікарів і 145 медичних працівників із середньою спеціальною освітою.
У цей період збудовано приміщення санепідемстанції, оснащене діагностичною апаратурою, кабінет функціональ-
ної діагностики розширений і поповнений новою апаратурою, фізіотерапевтичний кабінет поліклініки і СВА.
У 1971 р. споруджений типовий лікувальний двоповерховий корпус, де розмістились терапевтичне, хірургічне, пологове відділення. Набуває розвитку рентгенслужба, в 1971 р. відкрито флюорографічний кабінет, впроваджуються нові методики лікування і дослідження.
Вперше в історії охорони здоров'я району в 1971 р. на посаду головного лікаря призначений виходець з с. Ново-айдар Русінов В.І. За 4 роки роботи значно обновилась база охорони здоров'я: у 1971 р. гінекологічна служба була розширена, відкрито відділення на 20 ліжок, де завідуючою 22 роки працювала Удовиченко Г.Ф. разом зі своїми колегами Бондаренко Г.А., Корж В.А., Русіновою Н.П., впроваджувались нові методики лікування, зросла оперативна активність, проводилась велика профілактична робота.
З 1972 р. діє нове типове приміщення інфекційного відділення, розширено господарську службу. Лікарські кад¬ри поповнюються молодими спеціалістами, з приходом яких значно поліпшились показники роботи: зростає кількість операцій і їх обсяг, впроваджуються нові методики лікування в терапевтичному відділенні, вдосконалюється диспансерне спостереження за працівниками сільського господарства. Значно зростає кількість пологів, знижується дитяча смертність.
1975-1978 рр. - охороною здоров'я району керував О.В.Толмазов, 1979-1980 рр. - Гонцу В.Ф., 1980-1981 рр. -Яровий В.М., 1981-1984 рр. - Зубатенко В.Ф.. Протягом цього періоду колектив медичних працівників ЦРЛ працював злагоджено, сумлінно виконував свої обов'язки. Вдосконалюється організаційно-методична служба. Були збудовані нові приміщення для дитячого і терапевтичного відділень. Ліжковий фонд зріс з 75 ліжок у 1961 р. до 310 у 1981 р.
У 1984 р. на зміну Зубатенку В.Ф. приходить випускник медичного інституту Водолазьський Ю.І., на долю якого випав початок перебудови з всіма його негативними наслідками. Саму ж перебудову медики району разом з населенням переживали вже при головному лікареві О.В. Бабенку, який прийшов до районної лікарні в листопаді 1990 р., де працює і понині.
За сумлінну працю, високі показники в роботі, активну життєву позицію Олександр Володимирович Бабенко не¬одноразово нагороджений Почесними грамотами обласної державної адміністрації і управління охорони здоров'я, районної державної адміністрації.
Під час обходу у палаті інтенсивної терапії хірургійного відділення
О.В. Бабенко є депутатом районної ради кількох скликань, головою постійної депутатської комісії з охорони здоров'я і екології при районній раді. Як громадський діяч вирішує найскладніші питання поліпшення медичного обслуговування сільського населення, брав участь у підготовці законодавчої бази розвитку сімейної медицини в сільській охороні здоров'я.
